- пресвітлий
- —————————————————————————————пресві́тлийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пресвітлий — а, е, розм. 1) Який випромінює дуже яскраве світло. 2) перен. Нічим не засмучений; дуже щасливий, приємний, радісний. Пресвітлий настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло і т. ін.). 3) перен. Нічим не затьмарений; дуже спокійний,… … Український тлумачний словник
пресвітлий — [преисв’і/тлией] м. (на) тлому/ т л ім, мн. т л і … Орфоепічний словник української мови